фонетика. орфоепія. графіка. орфографія

249. Прочитайте речення. Особливу увагу зверніть на вимову виділених слів.

1. Гули, немов джмелі, у квітах бджоли. (В. Лупейко).

2. Десь продзвеніла дзвоником синичка. (С. Грицюк).

3. Річка розлилася, і ручай дзюркоче. (Н. Гуменюк). 4. Кіт вночі ходив на гульки і набив на лобі ґульки. 5. Ведмежата гризли ґрати, бо хотіли з ними грати. (А Качан). 6. Щука щирить хижу пащу — щупакам втікати краще. (О. Кононенко).

250. Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть літерами і передайте звукописом. Поясніть, чим різняться звук і літера.

1. Букви, як воїни, стали всі в ряд, наче солдати, ідуть на парад. Кожна на місці своєму стоїть, а називаються всі ... . 2. Є чарівник у школі в нас, ану, впізнайте, хто він? Озветься — тиша йде у клас, озветься ще раз — гомін. Щоб не спізнились на урок, нам голос подає ... . 3. Я колючий, мов будяк; здавна звуть мене ... .

Звуки ми чуємо та вимовляємо, літери бачимо й пишемо.

251. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділені слова передайте звукописом. Чому кількість звуків і букв у цих словах не збігається?

1. Бджоли раді цвіту а люди раді меду (Народна творчість). 2. Дощ хлющить на зелен плющ під плющем сховався хрущ. Каже весело плющу Не боюся я дощу (А. Камінчук). 3. Важко джміль гойдається на айстрі птах галузку до гнізда несе (С. Бурлаков). Поясніть, для чого вживаємо розділові знаки.

Літери я, ю, є можуть позначати по два звуки:

я — [й а]: яр [й а р], олія [о л' і й а];

ю — [й у]: юнак [й у н а к], співаю [с п' і в а й у];

є — [й е]: єдиний [й є" д и н и й], моє [мой е].

Літери я, ю, є можуть позначати на письмі голосні звуки [а], [у], [е], що стоять після м'яких приголосних. Наприклад:

мал я [м а л' а], людина [л' у д и н а], синє [с и н' е].