синтаксис і пунктуація

Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. У кінці прямої мови перед лапками ставимо знак оклику або знак питання, крапку чи кому ставимо після лапок.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку.

Проводжає сина мати і шепоче: «Мужній будь». (В. Сосюра).

Шепочу я устами любові: «Матусю, скажи мені слово!» (П. Перебийніс).

Вовк у лося запитав: «Ти чому рогатий став?» (Є. Гуцало).

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, після неї ставимо кому або знак питання, чи знак оклику, а після них — тире. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

«Добрий ранок, непосидо», — посміхається мати. (М. Стельмах).

«За спання не придбаєш коня!» — примовляла й будила нас мати. (В. Грінчак).

«Чому ж ти не спиш, доню?» — питає мати. (М. Коцюбинський).

219. Перепишіть речення. Визначте пряму мову і слова автора.

1. Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник всьому голова!» (Л. Компанієць). 2. «Як хліб на столі, не болить голова», — так гарно бабуся казала.
(М. Паниченко). 3. «Не кидайсь хлібом, він святий!» — в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій. (М. Рильський). 4.І сказали товариші: «Хліб без пісні — життя без душі». (А. Малишко). Визначте в кожному реченні місце прямої мови стосовно слів автора. Поясніть уживання розділових знаків.