СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Схематично це можна зобразити так:

Важлива роль у діалогічному мовленні належить інтонації. На початку кожної репліки вона підвищується. Слова автора вимовляємо з пониженою інтонацією, дещо прискорено.

Підвищення інтонації в кінці речення є характерним для питальних речень.

Пониження інтонації властиве розповідному реченню, яким у діалозі найчастіше передаємо відповідь на запитання співрозмовника.

228. Прочитайте за особами. Визначте репліки та слова автора.

— Ану, почитай нам щось, — Настя Василівна взяла зі столу книжку, погортала її й подала мені. — Читай ось на цій сторінці.

Я чесонув цю сторінку, не спотикаючись на крапках і комах, щоб учительці зразу стало видно моє знання. Вчителька здивувалась, а потім, сміючись, запитала:

— А ще швидше ти можеш?

— Можу і швидше, ось дайте, — відповів я, відчуваючи, що все йде гаразд.

— А повільніше теж можеш?

— І повільніше можу, — здивувався я.

— Ну, то прочитай, зважаючи, що в книжці ще є розділові знаки.

Далі я читав, зважаючи на знаки, і бачив, як учителька милувалася моїм читанням.

За М. Стельмахом.

Визначте стиль діалогу. З якою метою письменники використовують у своїх творах саме цей стиль?

Велике значення у спілкуванні має міміка — рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини.

Міміка передає різноманітні відтінки почуттів, ставлення мовця до подій. Вона є додатковим засобом спілкування.

Допоміжним засобом спілкування є також жести — рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.