фонетика. орфоепія. графіка. орфографія

§ 23. Основні вйпадки чергування у - в, і - й

337. Прочитайте пари слів. Чи змінює значення цих слів чергування звуків [в] — [у], [і] — [й]?

Україна — Вкраїна. Вчитель — учитель. Уперед — вперед.

Іти — йти. Ім'я — ймення. Йван — Іван.

338. Прочитайте словосполучення в лівій і правій колонках. Які словосполучення легше вимовляти? Чому?

Любив Вкраїну. Любив Україну.

Наш вчитель. Наш учитель.

Сусідчин Йван. Сусідчин Іван.

Поспішав йти. Поспішав іти.

Побачив всіх. Побачив усіх.

Милозвучність — властивість мовлення, що полягає у плавності, виразності, відсутності складних для вимовляння сполук звуків.

Милозвучність української мови пояснюється гармонійним співвідношенням голосних і приголосних звуків. На три приголосних звуки припадає приблизно два голосних.

Нагромадження приголосних можна уникнути, доречно використовуючи чергування звуків [у] — [в] та [і] — [й].

Якщо попереднє слово закінчується на приголосний звук, треба вживати [у] або [і].

Наприклад:

Навчаюсь у школі (не Навчаюсь в школі).

Іван і Марічка (не Іван й Марічка).

Якщо попереднє слово закінчується на голосний, потрібно вживати [в] або [й].

Наприклад:

Прочитала в книжці (не Прочитала у книжці).

Учителі й учні (не Учителі і учні).

На початку речення перед приголосним уживаємо [у], [і], а перед голосним — [в], [й].

Наприклад:

У своїй хаті й стіни помагають. І баран буцне, як зачепиш. В усякої троянди свої колючки. И удень з каганцем його не знайдеш.