Бабуся розв'язала хусточку, взяла старечими потьмянілими пальцями новесенького карбованця і піднесла його до самих очей Василькові.

Мама бабусю навіть за руку вхопила.

— Та бійтеся Бога! Оце, Господи! Оддай бабусі зараз же!

— Е, ні, він хлопчик бравенький, він шануватиме бабусин гостинчик, він його берегтиме і на добро пустить. Еге ж, Васильку? Шануватимеш?

— Шануватиму, — басом сказало хлоп'я.

Васько обережно узяв бабусину руку і чмокнув. Рука була вся в зморшках, покарлючена, але така хороша, що Васько взяв та ще раз тихенько поцілував її.

За В. Винниченком.

Прочитайте текст за особами. Зміною тону голосу передавайте почуття й переживання героїв тексту.

Визначте речення, ускладнені звертаннями. Прочитайте їх, правильно інтонуючи.

Укажіть слова, які пишемо з апострофом і м'яким знаком. Вимовте ці слова відповідно до правил орфоепії. Правильно вимовте виділені слова.

Усно перекажіть текст за колективно складеним планом.

376. Уявіть, що ви стали учасником ситуацій, які наведено нижче. Складіть та розіграйте за особами можливі за таких умов діалоги.

• Дівчинка дарує бабусі власноруч сплетену теплу хустку (кофтинку, рукавички). Мета дівчинки — зробити бабусі приємність, підкреслити свою любов. Мета бабусі — подякувати за увагу й працю.

• Батьки дарують синові на день народження омріяну ним книжку (велосипед, відеокасету). Мета батьків — привітати сина. Мета хлопчика — подякувати за привітання.