Дотеп — кмітливий влучний вислів; жарт.

Дошкуляти — виводити з терпіння, з рівноваги, діймати словами чи діями. Жевріти — горіти без полум'я, тліти; червоніти.

Зав'язка — початок, вихідний пункт чого-небудь; епізод, яким починається розвиток дії в художньому творі (оповіданні, повісті тощо). Зарозумілість — гордовитість, пихатість, самовпевненість. Знічев'я — з нічого робити.

Зухвальство — нахабство, зневажливе ставлення до того, хто заслуговує на повагу.

Інтерв'ю — призначена для надрукування в пресі або оприлюднення через

радіо чи телебачення розмова журналіста з кимось.

Канва — 1. Сітчаста бавовняна тканина або папір, що вживаються для

вишивання. 2. Перен. Основа чогось.

Капосний — той, що свідомо завдає прикрощів, шкодить.

Кармінний — яскраво-червоного кольору.

Кволий — слабкий, немічний, безсилий.

Кетяг — пучок ягід або квітів на одній гілці чи стеблині (наприклад, кетяг калини).

Кмітливість — тямущість, здатність добре й швидко міркувати.

Ковила — трав'яниста степова рослина.

Контраст — різко окреслена протилежність у чомусь.

Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів; загострення

суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби.

Кпити — те саме, що кепкувати; глузувати, сміятися, глумитися.

Краєвид — місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж.

Кремезний — широкоплечий, дужий, міцний.

Криси — відігнуті краї капелюха, бриля тощо.

Крислатий — гіллястий, розложистий, розлогий.

Кульмінація — момент найбільшої напруги в художньому творі (оповіданні, повісті тощо).

Куманець — керамічна (глиняна) фігурна посудина для напоїв. Лавра — великий православний чоловічий монастир.

Левада — ділянка землі із сінокосом, городом, плодовими та іншими деревами; лука, пасовисько, сіножать.

Леліяти — оточувати ласкою, піклуванням; голубити, пестити. Літопис — послідовний запис історичних подій, зроблений сучасником. Макітра — глиняний посуд великого розміру з широким отвором. Марнославний — такий, що, втративши здатність правильно оцінювати власні вчинки, за всяку ціну прагне слави та уваги оточення.

Мерехтіти — 1. Поблискувати, світитися нерівним світлом. 2. Швидко, в'юнко рухатися в полі зору.

Мікстура — рідинна суміш кількох лікувальних речовин.

Монолог — мовлення однієї людини, звернене до самої себе або до інших

людей.

Навмання — без упевненості в чомусь, як вийде, наздогад. Навшпиньки — (з дієсловом стати) на кінчики пальців ніг.