Часто походження фразеологізмів пояснюють у статтях фразеологічного словника.

Наприклад:

ГАЛЬМО: спускати на гальмах. Пом'якшувати, полегшувати дію, вплив чого-небудь. Із мовлення автомобілістів, залізничників. Відоме з XIX ст.

ГОЛОС: голос (крик) волаючого в пустині (в пустелі).

Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги.

Вислів із Біблії.

ГОРА: як за кам'яною горою (стіною). Позбавлений турбот, захищений від усього. Історик мови В. Чернишов уважає, що первісно йшлося про стіну, яка оточувала місто-фортецю, захищаючи його від нападників.

518. За допомогою фразеологічного словника з'ясуйте значення й походження поданих фразеологізмів.

Заварити кашу; їхати зайцем; іти на ви; три кити; замовляти зуби; хоч з-під землі викопай; битися як риба об лід; за тридев'ять земель; вавилонське стовпотворіння; на всі заставки; зализувати рани.

Із двома фразеологізмами усно складіть речення.

Спробуйте розповісти про ваш робочий день, уживаючи фразеологізми. %

Джерела походження українських фразеологізмів різні.

Найважливішим є мова народу-

Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці, побуті, родинних стосунках: гнути спину; закопилити губу; задерти носа; кліпати очима; бити себе в груди; працювати засукавши рукава.

Деякі фразеологізми походять із мови ремісників (як ковальський міх — ковалів; міняти шило на швайку — шевців; шкурка вичинки не варта — чинбарів) і людей, які виконували найрізноманітнішу роботу: дати задній хід; пливти за течією.