526. Складіть і запишіть речення, у яких подані фразеологізми виступатимуть у ролі певних членів речення. Прометеїв вогонь — підмет; підливати у вогонь олії — присудок; домашнє вогнище — додаток; між двох вогнів — обставина. У поданих реченнях визначте фразеологізми. У вказаній послідовності зробіть їх усний розбір. 1. Розкрийте значення фразеологізму, краще з використанням словника. 2. З'ясуйте походження фразеологізму. 3. Визначте, з чим співвідносний фразеологізм: зі словом, словосполученням чи реченням. 4. Доберіть до фразеологізму синонім та антонім (якщо є). 1. Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми. (П. Перебийніс). 2. Вельмишановне товариство! Хоч ми і не з'їли ще з вами пуд солі, але відчуваю, що я з вами — однієї крові. (В. Неборак). 3. Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось. (В. Симоненко). 4. Минуть роки і віки, і будуть говорити, що наші юнки й юнаки були не ликом шиті. (С. Пуиіик). Вибиватися з колії — переставати вести звичний спосіб життя; вислів із мови людей, що їздили возами по ґрунтових, розгрузлих дорогах, синонім — сходити з рейок; антонім — входити (повертатися) в колію. Що вивчає фразеологія? Що таке фразеологізм? Як фразеологізм можна відрізнити від однозвучного з ним вільного словосполучення? Які за походженням фразеологізми наявні в українській мові? Яка роль фразеологізмів у мовленні? Якими членами речення можуть бути фразеологізми? 527.
|