Прочитайте. До виділених слів поставте питання. Що означають ці слова?

1. Легкі тумани серпанками сонні долини вкривають. (Леся Українка). 2. Тополя голубим шепоче листям. (Є. Гуцало). 3. Тихо про мир наша мріяла хата.
(Л. Вишеславський). 4. Я із прозорої криниці нап'юсь солодкої води. (В. Сосюра). Якими частинами мови виражені виділені слова?

Означення — це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? котрий? чий?.

Означення підкреслюємо хвилястою лінією.

Наприклад:

Ранкова ластівка літа. (Л. Талалай). Втомилась ластівка завзята. (Д. Луценко). Вічно пахнуть золоті меди. (І. Драч).

Найчастіше означення виражені прикметниками: Народне слово з пісні перейму. (О. Довгий). їх можуть виражати займенники: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (Т. Шевченко). Рідше — іменники: Слова Мар'яни вражають мене. (М. Стельмах).

140. Перепишіть речення, підкресліть головні члени та другорядні — додатки й означення.

1. Заснула тиха річечка. (К. Дужа). 2. Задумався дуб темношатий. (В. Сосюра). 3. Хизувався дуб міцним корінням. (Г. Хортпашко). 4. Зашумить українська тополя. (Б. Олійник). 5. Десь тополі дзвонять у небі України. (П. Перебийніс). 

Перепишіть, заповнюючи пропущені місця самостійно дібраними означеннями. Підкресліть їх хвилястою лінією.

Наближається ... зима. Скоро все навколо вона обгорне ... снігом. Дерева закутаються в ... шати. Кущі напнуться ... хустками. Землю скує ... крига.

Прочитайте. Які слова в реченнях відповідають на питання: як? де?

куди? звідки? коли? чому? з якою метою? Якими частинами мови є ці