розшукує між гіллям одну якусь, саме ту, до сонця обернену гілку. Кладе руку на неї і так обережно, легесенько струшує.

Щось гупнуло глухо й лежить, і несила очей від нього відвести. Оце ж і є вона, глива, найкраща в наших краях груша-скороспілка! Груша велика, блискуча і жовта, мов диня. М'якоть смачна й солодка.

А тим часом гупнуло ще і ще. Ніхто з нас не сміє підійти і взяти. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, нахилившись, сам бере, дає тобі, дає йому, нікого не забуде, нікого не промине.

За О. Гончаром.

Випишіть речення, які є описом предмета, позначте в них «відоме» та «нове».

Прочитайте речення, що містять оцінку предмета.

Що спільного й що відмінного мають такі типи мовлення, як опис

предмета і його оцінка?

3'ясуйте стиль висловлювання.

Опис предмета не можна плутати з оцінкою предмета.

Оцінка, як і опис, відповідає на питання: який? яка? яке? які?. Проте в описі називаємо ознаки предмета: розмір, форму, колір, запах, смак тощо. Ці ознаки сприймаємо органами зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Оцінка ж є результатом діяльності людського мислення.

Наприклад:

гарний, чудовий, привабливий, поганий, нікудишній.

Опис предмета можна скласти у науковому чи в художньому стилі.

Мета наукового опису — подати точну інформацію про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо. Науковий опис здебільшого стислий, усі слова в ньому вживаємо тільки в прямому значенні.

Мета художнього опису — створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення. У такому описі використовують художні засоби: епітети, порівняння та ін.

130. Прочитайте уривки. Який з поданих описів складено в науковому стилі, який — у художньому? Свою думку доведіть.

І. Шапка красноголовця (підосичника) — 5—25 см у