66. Прочитайте, визначте прийменники. Яка їхня роль у реченнях? З якими частинами мови вони вживаються? Як пишемо їх з іншими словами?

1. На деревах осінь спіле листя косить. (М. Федчук). 2. Синім холодом од трав віє. (Б. Сосюра). 3. І трава шепоче

про небесні очі. (Б. Сосюра). 4. Є калина і м'ята коло білої хати. (М. Макух). 5. Мальви цвітуть край вікна. (Д. Луценко). 6. Нехай до серця горнеться калина. (О. Деркач). 7. Запахнув чебрець з материнського поля. (Б. Крищенко). 8. Між яблунями снує бабуся і її тінь. (М. Стельмах). 9. По гілках судять про корінь дерева. (Народна творчість). 10. Люби природу не для себе, люби для неї. (М. Рильський).

М. Бурачек. «Золота осінь»

67. Перепишіть. Визначте прийменники. Як ви відрізняєте їх від однозвучних префіксів? Підкресліть слова, які мають префікси, однозвучні з прийменниками. Назвіть ці префікси.

1. Наш степ безмежний, як дим. 2. Поле теж без кінця й без меж. 3. Через одне вікно усього світу не оглянеш. 4. Знання в черезплічнику не носити.

Народна творчість.

68. Перепишіть, знімаючи косі лінії. Як ви відрізняєте прийменники від однозвучних із ними префіксів?

1. На/дорозі стоїть, а дороги питає. 2. На/гинай гілляку, поки молода. 3. Роботящому без/ділля — мука. 4. Без/роси і трава не росте. 5. Не заготовляй сіна з/поганої трави. 6. Праця й гори з/рівнює. 7. Хто тікає від дощу, часто попадає під/град. 8. Хто віз штовхає, а хто й під/ганяє.

Народна творчість.